економічна політика російського уряду у 17 18 ст.

економічна політика російського уряду у 17 18 ст.

У Росії землі було багато і головною цінністю були обробляли її люди, тут кріпацтво розвивалося саме для того, щоб уникнути втечі людей під час масштабних лих і просто в пошуках кращого життя. У цьому відмінність. Загальна проявляється в наступному: і в Росії, і в Західній Європі кріпацтво було потрібно феодалам, а не селянам. 3. Як ви вважаєте, чому кріпосне право було головним гальмом економічної модернізації Росії у XVIII ст.? Кріпацтво спочатку грунтувалося на позаекономічний примус і економічно було безперспективним.

Характеристика історико-економічного наукового доробку з проблеми політики російського імперського уряду щодо іноземних колоністів.  Суспільно-політична доктрина Ж. де Местра у втіленні імперського курсу Росії (кін. XVIII – поч. ХІХ ст.) Дослідження впливу французького еміграційного чинника на розвиток російської імперської ідеології наприкінці XVIII – початку ХІХ століття. Визначення важливості освітянської концепції Ж. де Местра для вирішення кадрової проблеми російського уряду. статья [49,0 K], добавлен 11.09.2017.

Українська колонізація Слобідської України протягом 17 ст. — 18 ст. ішла кількома хвилями. Масового характеру вона набрала особливо в 1630-их роках, коли після поразки козацьких повстань їхні учасники переходять московський кордон і дістають дозвіл селитися на Слобідській Україні.  Завдяки заселенню українцями Слобідської України протягом одного століття українська етнічна територія збільшилася на майже 100 000 км2, а її межі пересунулися на 120 — 200 км на схід. Населення Слобідської України становило на середину 18 ст. близько 10% населення всіх тодішніх українських етнічних земель, територія — близько 25%. Московський уряд довший час сприяв українському заселенню Слобідської України.

Литовсько-польська доба української історії (14 - перша половина 17 ст.) Українська національно-визвольна війна. Козацько-гетьманська держава Українські землі в складі Російської та Австро-Угорської імперії. Українська національно-демократична революція 1917-1920 рр. Україна в міжвоєнний період (1921-1939 рр.) Україна в Другій світовій війні. УРСР у 1945-–1991 рр. Україна в умовах розбудови незалежності. Хронологічна таблиця культурних подій в Україні.

Внутрішня політика І. Мазепи. Соціально-економічна політика. Культурно-просвітницька діяльність.  Правління гетьманського уряду складалося з трьох українців та трьох росіян. Очолював Правління гетьманського уряду російський князь О.Шаховський, який одержав таємні інструкції про поступову ліквідацію залишків Гетьманщини. РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ. Освіта  Європейську архітектуру другої половини 17–18 ст. визначають як архітектуру бароко. Бароковим спорудам притаманні нагромадження розкішних оздоб, підкреслена декоративність, грандіозність. Для архітектурних споруд, що постали за тих часів у Гетьманщині та Слобідській Україні, дослідники послуговуються терміном козацьке бароко.

Тимчасовий уряд відновило також автономію Фінляндії, але виступило проти її повної самостійності. 5 липня сейм Фінляндії "Законом про владу" обмежив компетенцію Тимчасового уряду питаннями військової і зовнішньої політики. Цей закон був прийнятий відповідно до резолюції I з'їзду Рад. Тимчасовий уряд відповіло на закон розпуском сейму. У травні-червні велася гостра боротьба між російським урядом і Центральною Радою України, створеної 4 березня в Києві. В універсалі Центральної Ради від 10 червня, всупереч бажанню Тимчасового уряду, була проголошена автономія України.

Початок 18 ст. було відзначено ускладненням внутрішньої та зовнішньої політичної ситуації на лівобережній Україні. Північна війна між Росією та Швецією за Балтійське узбережжя призвела до збільшення економічного тиску на українських виробників з боку царського уряду та залучення значних людських ресурсів для участі у військових операціях, фортифікаційних та будівельних роботах.  Посилилася політична та економічна залежність від російської держави, а Гетьманат втратив оригінальність своєї системи. Кріпацтво було законодавчо закріплене на Лівобережній та Слобідській Україні в 1783 році.  Здобутки Визвольної війни 17 століття поступово були відмінені та встановився передвоєнний режим.

14. Посилення колоніальної політики Російської імперії щодо України у першій половині 18 ст. Соціально – економічний розвиток Правобережжя. Наступ на українську автономію у першій половині XVIII ст. Особливістю перебування Лівобережжя і Слобожанщини у складі Росії в XVIII ст. був тотальний, безперервний, хоча і хвилеподібний наступ самодержавства на права України. Суть цього наступу полягала в намаганні ліквідувати українську автономію та інкорпорувати ці землі до складу імперії. З огляду на це можна констатувати, що офіційна, російська Політика в українському питанні у цей час пройшла

XVIII ст. Наведемо кілька прикладів. Єлизаветинський уряд йшов на відновлення інституту гетьманства, але одночасно відмовлявся затвердити кодифікацію українських законів – „Права, за якими судиться малоросійський народ” – та вдавався до скасування у 1754 р. митного кордону між Гетьманщиною і великоросійськими губерніями.  Після свого сходження на російський трон указом від 18 серпня 1742 р. Єлизавета Петрівна знов дозволила, щоправда представникам лише козацького стану, переходи в межах підвладних її скіпетру земель [14, №8600, с.639].  XVIII ст. Єлизавети Петрівни в інтеграційній політиці російського абсолютизму щодо. 132. слобідського козацтва вагомих змін не відбулось.

ХІХ ст. У РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ. Причини реформ: криза феодально-кріпосницьких відносин, що гальмувала розвиток економіки  Економічний розвиток Наддніпрянської України в другій половині ХІХ ст. Після селянської реформи 1861 р. Російська імперія, в т. ч. й Україна, залишалася аграрною країною. Однак протягом наступних 20 років завершується промисловий переворот, тобто перехід від мануфактури з її ручною працею до машинної індустрії.  За цей же період тільки у Катеринославській та Херсонській губерніях виникло 17 потужних металургійних заводів. Ця територія швидко вкривається особливо густою мережею залізниць.

Вихід Росії до Чорного моря був проблемою її зовнішньої політики протягом усього XVIII ст. Туреччина в свою чергу прагнула зміцнити свій вплив у Причорномор'ї. У 1768 р. під тиском Франції, скориставшись участю Росії у придушенні Коліївщини, вона оголошує їй війну. Військові дії велися на суходолі та на морі.  18- початок 20 ст. Після знищення Запорозької Січі Російська імперія зробила кілька кроків по перетворенню України у звичайну провінцію.  Місцеве українське населення сприйняло цей крок російського уряду як допомогу йому у боротьбі з ненависною шляхтою.

XVII – XVIII ст. земельні відносини розвивалися під впливом економіки Росії. В 1775р.  Особливим центром українського паперового виробництва в XVII – XVIII ст. була Східна Галичина. Здобутки в паперовій промисловості дозволили розпочати книгодрукування у ХVI ст. У Слобідській та Лівобережній Україні розвивались селітряні мануфактури, гути (виробництво скла), буди (виробництво поташу), солеварні, порохові, текстильні, суднобудівні, зброярні.  Царський уряд проводив колонізаторську політику щодо України: - 75% вироблених в Україні залізничних рейок від загальнодержавних обслуговували російську імперію; - Україна давала 70% продукції добувної промисловості, тоді як у переробці її частка становила 15%