логічні емоційні засади промови

логічні емоційні засади промови

Логічні теорії базуються на дослідженні явищ не природної, а ідеальної мови, дослідження референції в рамках логічної моделі фокусується, перед усім, на вивченні співвідношення знака та індивідуального об’єкта референції, що стоїть за ним [22, с. 10]. Референція в логіці може визначатися як предметна, тобто та, що відноситься до номінації предметної сфери в конкретному мовленнєвому вжитку.

Дослідження судових промов на сьогоднішній день є невичерпаним та актуальним. Ця тема приваблює своєю багатогранністю та поєднанням багатьох лінгвістичних аспектів в контексті юриспруденції та психології.  Нерідко, для побудови емоційної промови, слова якої здатні розчулити та вплинути на рішення суду, поряд із юридичними термінами вживають прості епітети, які підсилюють їх денотативне значення: painful, difficult admissions, wrongful relationship. Для створення певного емоційного ставлення до підсудного, наприклад – співчуття, чи то навпаки – осуду, оратори використовують перфраз: ‘this intellectual moll, this Puritan little girl from New England’, ‘terribly wealthy man’ (див. дод.

Промова — це усний виступ із метою висвітлення певної інформації та впливу на розум, почуття й волю слухачів, з логічною стрункістю тексту, емоційною насиченістю та вольовими імпульсами мовця. Давньоримська ораторська схема: Що? Для чого? У який спосіб? — може й нині бути визначальною для промовця. Отже, враховуючи вид промови, оратор повинен змінювати й характер виступу, і засоби, якими оперуватиме під час її виголошування. Із промовою виступають на мітингах, масових зібраннях на честь певної події, ювілею тощо. Мітингова промова виголошується на злободенну тему й стосується суспільно значущо

Тема работы: Логічні основи ораторського мистецтва по предмету Иностранный язык. Размер: 36.35 КБ. Содержит 35063 знака, 0 таблиц и 0 изображений. Вступ . .  Обов’язкова умова сучасного ораторського мистецтва – це відповідність промови оратора вимогам логіки, дотримання яких веде до правильних висновків, до досягнення істини. Коротко ці вимоги можна сформулювати у такий спосіб. По-перше, мова оратора повинна бути визначеною, тобто ясною, чіткою, конкретною, вільною від розпливчастих, двозначних міркувань, невиправданих стрибків від однієї думки до іншої. По-друге, не можна допускати суперечливих висловлювань, важливо завжди принципово відстоювати свою точку зору.

Адвокатська (захисна) промова – один з основних жанрів юридичного красномовства, промова адвоката на судовому засіданні. Жанр виник у європейській риториці в епоху Давньої Греції, де тогочасне судочинство передбачало, що звинувачений виголосить перед судом промову на власний захист (так звану апологію); інколи замість звинуваченого могла виступити інша особа (громадянин цієї держави). Потреба в таких промовах стала одним із поштовхів античної риторики до розвитку і утвердження її як мистецтва переконання. Зокрема, авторами захисних промов часто ставали професійні писарі-логографи, серед відоми

Методичні та практичні рекомендації допоможуть оволодіти підготовкою ораторського твору, вдосконаленням його структури, логічних та емоційних засад і забезпечать якісне виголошення перед публікою.  максимально ефективну композицію промови; • вести розгорнутий монолог, ефективну бесіду з професійної проблематики; • володіти полемічним мистецтвом (диспут, полеміка, дискусія); • формувати критичне ставлення до власного мовлення й суспільної мовної практики.  Промови Робесп’єра переконливі та емоційні. Він у своїх виступах звинувачує короля, використовуючи аналогії, порівняння, образність, що сприяє чіткому та виразному висловленню думок.

етапи підготовки промови Промова як дослідження Вибір теми Складання плану Процес збирання матеріалу Запис промови Розмітка тексту знаками партитури Тренування Практичні завдання Структура ораторського твору Вступ Основна частина Висновки Практичні завдання Логічні та емоційні засади промови Логічні докази автором своєї правоти Психологічні докази оратором своєї правоти Практичні завдання Елементи художності та літературні прийоми в мові оратора Художньо-словесний образ і закони його створення.

Промова — це публічний виступ, метою якого є висвітлення певної інформації та вплив на волю, почуття, розум слухачів логічною стрункістю тексту, емоційною насиченістю та аргументованістю мовця. Промові як жанру публіцистичного стилю властиві такі ознаки: • активне вживання суспільно-політичної, економічної, юридичної, культурно-освітньої лексики; • наявність емоційно забарвлених слів, фігур, тропів, фразеологічних зворотів; • використання окличних речень і риторичних запитань; • широке використання речень із звертаннями, вставними та вставленими конструкціями; • повтори; • емоційний тон виклад

Розробленість, логічна організація систематики певною мірою відображають зрілість наукової дисципліни, глибину пізнання предмета дослідження. Цікавим є той факт, що на початку становлення у логопедії навіть не було власної класифікації й не стояло  Основними резонаторами людського голосу є глотка, ротова порожнина і порожнина носа з його підрядними пазухами, а також лобова порожнину. Крім того, певний тембр голосу надають порожнини трахеї і бронхів, грудної клітки в цілому, порожнини гортані. Резонатори відрізняються у окремих людей за формою, розмірами, особливостям їх використання під час промови, що надає голосу індивідуальну темброве забарвлення.

Неволодіння прийомами логічного мислення призводить до неповноцінного засвоєння навчального матеріалу. Ми говорими «порівняй, праналізуй,запиши за алгоритмом», а людина не розуміє, що від неї вимагають, як виконати такі завдання. Складові елементи мислення: поняття, судження, умовивід. Схема послідовного рішення мислительних завдань: 1.Умови (мотив) для виникнення процесу мислення – проблемні ситуації протягом професійної практичної діяльності. Джерелом та основою є відчуття, сприйняття, уявлення. 2.Відповідь – виникнення процесу мислення (задум).

Неволодіння прийомами логічного мислення призводить до неповноцінного засвоєння навчального матеріалу. Ми говорими «порівняй, праналізуй,запиши за алгоритмом», а людина не розуміє, що від неї вимагають, як виконати такі завдання. Складові елементи мислення: поняття, судження, умовивід. Схема послідовного рішення мислительних завдань: 1.Умови (мотив) для виникнення процесу мислення – проблемні ситуації протягом професійної практичної діяльності. Джерелом та основою є відчуття, сприйняття, уявлення. 2.Відповідь – виникнення процесу мислення (задум).

Йдеться про логічне, смислове акцентування на важливих для автора позиціях, відтворене в семантиці слів, особливому конструюванні синтаксичних одиниць та ін., що передбачає апеляцію до читача / слухача. Безпека інформаційна; Б. масово-інформаційна – здатність медіапростору забезпечувати захист реципієнтів від дезінформації, поширеної у ЗМІ, за допомогою особливих.  Е. з емоційного погляду — оцінний текст, і в цьому плані він корелюється з деякими коментарями, критичними статтями, рецензіями.  Інвектива – публічна промова з використанням нецензурної, образливої лексики. 65. Л.І. Шевченко, Д.В. Дергач, Д.Ю. Сизонов.

- С .133-197 Типи промов за знаковим оформленням та закріпленням . - С .133-138 Методика та етапи підготовки промови . - С .139-154 Структура ораторського твору . - С .155-162 Логічні та емоційні засади промови . - С .163-172 Елементи художності та літературні прийоми в мові оратора . - С .173-197 Зовнішня культура оратора .

Поєднання емоційного та логічного компонентів промови. Розмітка тексту знаками партитури. Тренування.  Тема 9. Логічні та емоційні засади промови. 1 . 2 . 3 . 4 . 6 . 7 . 8 . Студопедия 20142019 год . . Тема 8. Промова методика й етапи підготовки.

План. 1. Логічні закони в промові оратора. 2. Поняття та структура доведення. 3. Правила й помилки висунення тези. 4. Аргументи як логічна основа доведення. 5. Правила добору аргументів. 6. Правила й помилки демонстрації.  Коли звук насичений інтонаціями, слова ви-мовляються з певним емоційним забарвленням, ясно, чітко, до-статньо сильно, а промова оратора нібито зависає в повітрі. Во-на дістається самих дальніх кутків аудиторії. Порівняння – зіставлення одного предмета з іншим з метою більш яскравої й наочної характеристики одного з них.  20. Мазур Р. Публічний виступ: психолого-емоційні засади / Р. Мазур // Наука і суспільство. – 2011. – № 11/12. – С. 27-32.

Аргументи й можливі логічні помилки при підготовці виступу. Елокуція. Техніка промови і культура оратора. Виразові засоби та прийоми риторики. Основні принципи елокуції: підбір доцільних мовних засобів, граматична правильність, ясність думки, довершеність висловлювання.  Полемічне мистецтво оратора. Логічні та емоційні засади промови. Закони творення художньо-словесного образу. Роль і місце невербальних засобів у промові.

Логічні засади єтією базою, яка визначає обгрунтованість, переконливість і доказовість судової промови. Знання законів логіки, їх дотримання вважається необхідною умовою для правильного мислення, висловлювання своїх думок. В умовах судочинства, де на основі доказів формуються певні висновки і приймаються у справі відповідні рішення, знання законів логіки набуває особливого значення.  Виникають вони ніби самі собою, виходячи із змісту, емоційного настрою промови, пов'язані з рухом думки і почуттями виступаючого. Кроки уперед в необхідний момент підсилюють значущість того чи іншого місця промови, допомагають зосередити на ньому увагу аудиторії.

До складових цього закону належать аргументація і активізація мислення та почуттєво-емоційної діяльності аудиторії. Аргументація — це засіб впливу одного суб'єкта на погляди та поведінку іншого. В основі лежить логічне обґрунтування тези шляхом доказу, переконання. Активізація передбачає таку послідовність дій: — зацікавити аудиторію

3. Логічна: · є базою, яка визначає обґрунтованість, переконливість і доказовість судової промови; · знання законів логіки у судочинстві – необхідна умова для правильного, переконливого ведення справи; · вимагає, передусім, точного визначення тез, які доказуються; · сприяє формуванню у судового оратора чітких суджень і обґрунтування їх доказовими даними. Отже, судові промови – це засіб комунікативного зв’язку, спосіб реалізації комунікативної функції. Отже, судді очікують від ритора переконливих і обґрунтованих ї висновків. 4. Особливості підготовки судової промови та ознаки комунікативної кул